Кафедра менеджменту, маркетингу та інформаційних технологій провела творчу зустріч із поетесою із Кропивницького Ольгою Могильдою, вчора 26 березня. Поетичний вечір був приурочений до 94-го Дня народження легенди української поезії – Ліни Костенко та Всесвітнього дня поезії.

Ольга авторка трьох поетичних збірок «Ілюзія польоту», «Місія Герди», «Третя ластівка», учасниця, фіналістка, переможниця багатьох літературних конкурсів, лауреатка літературної премії видавництва книг «Лілія» в номінації «авторка місяця» (вересень 2020 р.), друкувалися в провідних українських альманахах «Дзвін», «Станція Липнева», «Склянка часу», «Сонячне місто». Бере активну участь у благодійних заходах на підтримку ЗСУ.

Поезії Ольги найрізноманітнішої тематику та підіймають проблеми притаманні звичайні пересічній людині. Саме тому, слово Ольги було таким близькими усім присутнім. Це й інтимна лірика, присвячена коханому чоловіку, й вірші про материнство та дітей поетеси, про її рідний край та батьків. Саме у своїй родині та рідному краї поетеса знаходить натхнення, як з’ясувалося під час дружньої розмови.

Найболючішою була громадянська лірика, яку Ольга почала писати після повномасштабного вторгнення до України. Болючі та близькі кожному слова, пов’язані із лихом війни, заставили просльозитися багатьох присутніх. До слова, повномасштабне вторгнення застало Ольгу в пологовому будинку, коли вона народжувала свою донечку.

У творчій скарбниці поетеси є й вірші про Херсон, який дуже любила відвідувати наша гостя та за який хвилювалася й уболівала під час окупації, зокрема поезія «Херсону»:

Наш гордий, невпокорений Херсон –

Легенда і героїв славне місто,

Де море із серцями в унісон

Співає гімн потужно, урочисто.

Ти пахнеш медом, динею, теплом

І літнім сонцем, хвилею солоно,

Напівсолодким і терпким вином

І небом до безпам'ятства бездонним.

Тамує подих північ, захід, схід.

Ти ж український споконвік, Херсоне.

Та на тобі кацап лишає слід –

І в жилах кров спиняється, холоне.

Тримайся, рідний, ми не віддамо

Того, що назавжди по праву наше.

Не дай собі накинути ярмо     

Якійсь нікчемній і брехливій раші.

Колиско степу, моря і пісків,

Величний краю, сонцесяйне місто.

Не дай перетворить себе в рабів,

Не дай себе згубити терористам!

Окрім поезій продекламованих авторкою гості мали змогу насолодитися відеопоезіями, які також полюбляє створювати Ольга Могильда, поєднуючи красоту художнього слова з різними візуальними матеріалами.

Творчий вечір був багатим на емоції. Спочатку присутні насолоджувалися витонченістю та красою художнього слова, разом із поетесою переживали радість батьківства та ніжні почуття пов’язані з рідним краєм та родиною, відчували біль та сльози пов’язані з війною, сміялися від сатиричної лірики повсякденного життя. Проживши увесь спектр емоцій присутні отримали справжній мистецький катарсис. Вечір був на диво теплим, творчим та неформальним.

Щиро дякуємо талановитій та витонченій Ользі Могильді за подаровані емоції.

Усі бажаючі можуть слідкувати за творчістю Ольги на її поетичній сторінці за посиланням: https://www.facebook.com/groups/749332885566284/